РОЗЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.Вселяти в кого-небудь розчарування ким-, чим-небудь.– Я не буду розчаровувати його... смотреть
-ую, -уєш, недок., розчарувати, -ую, -уєш, док., перех. Вселяти в кого-небудь розчарування ким-, чим-небудь.
недок. розчаровувати, док. розчарувати(обманути, не виправдати надій) to disappoint; (відкрити очі на щось) to disillusion(ize)
несов. - розчаровувати, сов. - розчарувати разочаровывать, разочаровать; (доводами заставлять отказываться от веры во что-н.) разуверять, разуверить
-ую, -уєш, недок. , розчарувати, -ую, -уєш, док. , перех. Вселяти в кого-небудь розчарування ким-, чим-небудь.
Розчаро́вувати, -ро́вую, -вуєш; розчарува́ти, -ру́ю, -ру́єш
【未】 使…失望; 使…扫兴
Расчаравацьрасчароваць
розчаро́вувати дієслово недоконаного виду
расчаравацьрасчароваць
Skuffe
Skuffe
расчараваць расчароваць
იმედგაცრუება