ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДН... смотреть
-і, ж., розм. 1) Незвичайне видовище; диво. 2) Те саме, що здивування. •• Не в дивовижу — не дивно.
імен. жін. родурозм.незвичайне видовище; дивоневидальщина
Дивниця, дивина, див, дивка, диво, дивота, дивовисько, дивогляд, проява, чудасія, див. диковина, чудно
-і, ж. , розм. 1》 Незвичайне видовище; диво.2》 Те саме, що здивування.Не в дивовижу — не дивно.
удивительное [необычайное] зрелище; чудо, диво, разг. диковин(к)а, невидаль
див. диво; химера
Prodigy; (рідкість) rarity, curiosity
Дивови́жа, -жі, -жі, -жею; -ви́жі, -ви́ж
дивови́жа іменник жіночого роду розм.