ЗАВИНИТИ

док., прогрішитися, прошпетитися, провинити, провинитися, ід. у Бога теля з'їсти; П. спричинитися, бути причиною; (кому) заборгувати, бути винним.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ЗАВМИРАТИ →← ЗАВИДЮЩИЙ

Смотреть что такое ЗАВИНИТИ в других словарях:

ЗАВИНИТИ

ЗАБОРГУВА́ТИ (опинитися в боргу, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь), ЗАВИНИ́ТИ. Сусідка дивилась на Калину так, наче та їй заборгувала й не хоче ... смотреть

ЗАВИНИТИ

(кому/чому, кого/що, ким/чим)дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: завинившипровинитьсяДеепричастная форма: провинившись ¤ за... смотреть

ЗАВИНИТИ

-ню, -ниш, док. 1) Зробити прикрість, шкоду кому-небудь, стати, бути винним перед ким-небудь; провинитися. 2) перен. Бути, стати причиною чого-небудь,... смотреть

ЗАВИНИТИ

-ню, -ниш, док. 1》 Зробити прикрість, шкоду кому-небудь, стати, бути винним перед ким-небудь; провинитися.2》 перен. Бути, стати причиною чого-небудь... смотреть

ЗАВИНИТИ

Так завинив, як баран вовкові.Зовсім невинний.Як я завинив, то мене карайте, а як невинний, то мене пускайте.Оправдувався чоловік, якого посуджували за... смотреть

ЗАВИНИТИ

завини́ти[завиенитие]-н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -н'іт'

ЗАВИНИТИ

1) (провинитися) to be guilty (of), to commit an offence, to make a slip2) (заборгувати) to owe smb. smth.; to be indebted (to)

ЗАВИНИТИ

【完】1) 犯过失, 有过失, 有过错2) 借钱; 欠债

ЗАВИНИТИ

1) (кому що, чим) провиниться (перед кем в чём, чем); быть виноватым 2) задолжать

ЗАВИНИТИ

{завиени́тие} -ну́, -ни́ш, -ниемо́, -ниете́; нак. -ни́, -ні́т.

ЗАВИНИТИ

Завини́ти, -виню́, -вини́ш

ЗАВИНИТИ

завини́ти дієслово доконаного виду

ЗАВИНИТИ

правініцца; стаць даўжніком

ЗАВИНИТИ

-ню, -ниш zawinić

T: 128