ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. б... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: звинувачуючи1. вважати кого-небудь винним у порушеннi певних норм поведiнки, законностi2. вка... смотреть
-ую, -уєш, недок., звинуватити, -ачу, -атиш, док., перех. 1) Вважати кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил ... смотреть
ЗВИНУВАЧУВАТИ – ОБВИНУВАЧУВАТИ, -ую, -уєш (кого, що в чому). Вживаються паралельно, проте в судочинстві – переважно обвинувачувати (також пох.: обвинув... смотреть
-ую, -уєш, недок. , звинуватити, -ачу, -атиш, док. , перех. 1》 Вважати кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось прави... смотреть
недок. звинувачувати, док. звинуватитиto accuse (of), to blame (for), to charge (with)
[zwynuwaczuwaty]дієсл.oskarżać
【未】1) 指责, 责备, 责难; 归罪于, 归咎于2) 控告, 告发, 控诉, 指控
(приписувати комусь вину) винити, (кримінальну) інкримінувати, розм. (безпідставно) пришивати.
див. нарікати; підозрівати
несов. - звинувачувати, сов. - звинуватити обвинять, обвинить
Anklage, beskylde; tiltale; påtale
Anklage, beskylde; tiltale
звинува́чувати дієслово недоконаного виду
Anklaga, beskylla
звинувачувати дієсл. accuse, blame;
Аплата
დაბრალება, დადანაშაულება
accuse, allege, impute
аплата
аплата
reallege