Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»
МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. mens (mentis) - спосіб мислення, склад душі) - характеристика специфіки сприйняття та тлумачення світу в системі духовного життя того чи іншого народу, нації, соціальних суб'єктів, що уособлюються певними соціокультурними феноменами. Зміст М. задається усталеними, карбованими історичним досвідом формами і способами виразу інтелектуальних та емоційних реакцій стереотипами поведінки, архетипами культури та соціопсихологічною налаштованістю соціальних суб'єктів. М. втілює свого роду "партитуру" нормальних життєвих сценаріїв, що забезпечують відтворення етнопсихологічної та соціокультурної специфіки певних соціумів. М. виступає як поєднуюча ланка між розвитком матеріальної цивілізації та духовним життям соціумів й суспільною психологією їх суб'єктів. При усій багатоманітності тлумачень М. під нею здебільше розуміють стійкі структури духовного життя, які утворюють певний "рамковий формат" сприйняття світу і визначають той чи інший спосіб дії. Поняття М. було введене у широкий науковий обіг істориками школи "Анналів" (від назви журналу, заснованого у 1929 р. Блоком та Февром) у значенні "духовних формацій" історичних спільнот, латентних, глибинних засад їх свідомого та несвідомого затвердження в унікальних формах буття. У вітчизняній літературі М. характеризується як рівень індивідуальної та суспільної свідомості, що втілює константи життєвих настанов і моделей поведінки, емоцій, налаштувань та культурних традицій певних соціумів.С. Кримський, В. Заблоцький... смотреть
МЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.Властивість за знач. мента́льний.Українці спромоглися відстояти себе як націю. Це стало можливим завдяки наявності кращ... смотреть
МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, МЕНТАЛІТЕТ, -у.Характер мислення й світосприймання якогось народу, що вирізняє його з-поміж інших народів.
-ності, ж. 1) Інтелект, розумові здібності. 2) Психіка, психічний склад.
мента́льність[меинтал'н'іс'т']-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
[mental'msf]ж.mentalność
імен. жін. роду
-ності, ж. 1》 Інтелект, розумові здібності.2》 Психіка, психічний склад.
Духовість, вдача, див. характер
мента́льність іменник жіночого роду
{меинта́лніст} -ності, ор. -ністу.
Mentality
ментальность
певний національний тип економічної поведінки, відповідні потреби, інтереси та мотивації; інтегральна характеристика людей, які живуть у конкретній національній культурі, що відображає своєрідність бачення ними економічних відносин. англ. economal mentality; нім. ökonomische Mentalität; угор. gazdasági mentalitás; рос. ментальность экономическая.... смотреть
Ментальність — менталітет — паралельні дублетні назви того самого поняття, пов’язані з латинським словом mentalis — «розумовий», metis, mentis — «розум... смотреть
— світосприйняття особи й усього етносу в категоріях рідної мови, котрі поєднують у собі інтелектуальні, духовні, вольові та інші якості національного характеру в типових його виявах. Одиницею М.н. визнається концепт культури.<br> Див.: <em>Етнос;</em> <em>Нація;</em> <em>Менталітет</em> <em>національний;</em> <em>Концепт</em> <em>культури.</em>... смотреть