Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»
ПОПУСКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док.1. що. Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно зв'язане, стягнуте.Магера їв і приговорюва... смотреть
ВІДПУСКА́ТИ (не обрізуючи, дозволяти рости — волоссю, бороді, вусам), ЗАПУСКА́ТИ, ВІДРО́ЩУВАТИ, ПОПУСКА́ТИ розм. — Док.: відпусти́ти, запусти́ти, відро... смотреть
I -аю, -аєш, недок., попустити, -ущу, -устиш, док.1) перех. Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно зв'язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим... смотреть
I -аю, -аєш, недок. , попустити, -ущу, -устиш, док. 1》 перех. Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно зв'язане, стягнуте.|| Робити щось менш натя... смотреть
не попуска́ти / не попусти́ти свого́. Домагатися здійснення якогось задуму, рішення і т. ін.; не поступатися. Марко хоче грати молодого й Терешко хоче, той свого не попускає, і другий не попускає… (С. Васильченко); — А ви, пане, вважайте, аби-сте голос (при голосуванні) не вкрали, бо як кара, то кара, як кримінал, то кримінал, а я свого не попущу! (Л. Мартович). попуска́ти / попусти́ти ві́жки (поводи́, узде́чку і т. ін.) кому і без додатка. 1. Послаблювати гніт, визискування когось, змінивши умови праці і т. ін. Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім’ю по дню поля (Панас Мирний); — Не можна терпіти, щоб князь довше точив зуби на опришків, плював на їх вимоги попустити узду селянам (В. Гжицький). 2. Послаблювати вимоги до когось, нагляд за кимсь, керівництво ким-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віжок (І. Нечуй-Левицький); Передерій розгнівався: “Я,— каже,— начальник територіального виробничого управління. Я за весь район .. відповідаю. А ви раді, що вам віжки попустили” (І. Цюпа).... смотреть
несов. - попускати, сов. - попустити 1) распускать, распустить; (делать менее натянутым) ослаблять, ослабить, отпускать, отпустить, мор. травить, вытравить попускати сльози — разг. распустить нюни 2) (перен. слабеть; безл. - об облегчении боли) разг. отпускать, отпустить 3) (давать возможность что-н. делать) позволять, позволить, дозволять, дозволить; допускать, допустить; несов. потворствовать, послаблять; попустительствовать; (преим. с отриц.; не оставлять без внимания или наказания совершённый проступок) разг. спускать, спустить 4) (отказываться добровольно от чего-н.) уступать, уступить, отдавать, отдать 5) (перемещать в более низкое положение) опускать, опустить; наклонять, наклонить, склонять, склонить попускати себе — (не уделять себе внимания) перен. опускаться, опуститься... смотреть
【未】1) 把…松开, 把…放松Попускати шнурок 把绳子松开2) (无补语) 转 口 (程度) 减轻, 减弱Мороз попускав 寒气减弱了3) 容许Не попускати порушення дисципліни 不容许破坏纪律◇ Попустити сльози 口 哭起... смотреть
недок. попускати, док. попустити1) to let, to permit, to tolerate; to be indulgent; (потурати) to connive (at), to wink (at), to shut one's eyes (to)2)... смотреть
(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: попускавшипослаблятьДеепричастная форма: послабляв, послабляя
попуска́ти 1. ставати менш дошкульним, поступово слабшати, зменшуватися (про біль, неприємне відчуття тощо)(м, ср, ст): Вже так серце не болить, вже попустило, так що за мене не бійся, йди додому (Авторка)2. виявляти поблажливість; потурати (м, ср, ст)... смотреть
попуска́ти 1 дієслово недоконаного виду розпускати, ослаблювати що-небудь міцно стягнуте попуска́ти 2 дієслово недоконаного виду перестати тримати, випустити з рук; відпустити всіх або багатьох... смотреть
техн. вытравлять (якорь), ослаблять (верёвку, канат и т. п.), отдавать (отпускать), отпускать (ослаблять ещё), стравливать (канат, снасть), травить (отпускать понемногу)... смотреть
див. балувати
-аю, -аєш popuszczać, pobłażać, tolerować
connive
отпускать тормоз
травить канат
травить канат