ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. р... смотреть
ПРАВОПОРУ́ШНИК, а, ч., юр.Особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами.І хоч у голосі директора була щирість, ... смотреть
ім delinquent; infringer of the law; law-breaker; malefactor; malfeasant; tortfeasor; transgressor; trespasser; wrongdoer; (злочинець) criminal; offender; perpetrator (of a crime) • особа ~а identity of a criminal (of an offender, perpetrator) • неповнолітній ~ juvenile delinquent (offender etc) повнолітній ~ adult malefactor (offender etc)... смотреть
правопорушник ім. infringer of the law; delinquent; law-breaker; malefactor; malfeasant; tortfeasor; transgressor; tresspasser; wrongdoer; offender;\~, який вчинив протиправну дію вперше first offender \~, який не підлягає умовному звільненню non-probationable offender... смотреть
юр.transgressor (infringer) of the law; offender; delinquent; wrongdoer; criminalмолодий правопорушник — juvenile delinquent
-а, ч., юр. Особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами.
імен. чол. роду, жив.юр.правонарушитель
maledictionfactor, malfeasant, law-breaker, law-violator, tortfeasor, transgressionor, trespasser, violator, wrongdoer, wrongful person
-а, ч. , юр. Особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами.
【阳】 违法者, 犯法者
Правопору́шник, -ка; -ники, -ків
правопору́шник іменник чоловічого роду, істота
tortfeasor (у цивільному праві); offender.
Brottsling; lagbrytare
Forbryter; lovbryter
სამართალდამრღვევი, კანონდამრღვევი
Forbryder
Злачынец
-а m gwałciciel prawa
правонарушитель
злачынец
злачынец
термін використовується по відношенню до підлітків віком від 10 до 15 років, іноді від 16-17 років. англ. young / juvenile offender; нім. junger Straffälliger / minderjähriger Verbrecher; угор. kiskorú bűnöző; рос. правонарушитель несовершеннолетний.... смотреть
elderly offender