ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИ... смотреть
ПРИВИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИВИ́КНУТИ і рідко ПРИВИ́КТИ, кну, кнеш, док., розм.1. до кого – чого, з інфін. і без дод. Звикати до певного заняття, ... смотреть
-аю, -аєш, недок., привикнути і рідко привикти, -кну, -кнеш, док., розм. 1) до кого – чого, з інфін. і без додатка.Звикати до певного заняття, привчат... смотреть
-аю, -аєш, недок. , привикнути і рідко привикти, -кну, -кнеш, док. , розм. 1》 до кого – чого, з інфін. і без додатка.Звикати до певного заняття, прив... смотреть
До всього чоловік привикне.Людина може звикнути до будь-яких обставин.Привикай, коровко, до житньої соломки.Іронія, коли хтось збіднів і мусить їсти пр... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: привикавши, привикаючи
див. привчатися, засвоювати, освоювати, наловчитися
привика́ти дієслово недоконаного виду рідко
Привика́ти, -ка́ю, -ка́єш
Звикати
Звикати