ВІДБИВАТИ

відкидати, відвертати, відтручувати; (світло) віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, (звук) відлунювати; (від чого) відмовляти, відраджувати; (в бою) відвойовувати; (дівчат) переманювати; (слід) витискати, викарбовувати; (знак) відштамповувати; (життя) відтворювати, зображати, ставати дзеркалом чого.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ВІДБИВАТИСЯ →← ВІДАТИ

Смотреть что такое ВІДБИВАТИ в других словарях:

ВІДБИВАТИ

ВІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДБИ́ТИ, відіб'ю́, віді́б'є́ш; мин. ч. відби́в, би́ла, ло; наказ. сп. відби́й; док.1. що. Ударами відокремлювати частин... смотреть

ВІДБИВАТИ

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́с... смотреть

ВІДБИВАТИ

-аю, -аєш, недок., відбити, відіб'ю, відіб'єш; мин. ч. відбив, -била, -било; наказ. сп. відбий; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від ціл... смотреть

ВІДБИВАТИ

-аю, -аєш, недок. , відбити, відіб'ю, відіб'єш; мин. ч. відбив, -била, -било; наказ. сп. відбий; док. , перех. 1》 Ударами відокремлювати частину від... смотреть

ВІДБИВАТИ

недок. відбивати, док. відбити1) (світло) to reflect, to mirror, to reverberate; (звук) to echo2) (напад) to strike off, to repulse, to repel; to throw... смотреть

ВІДБИВАТИ

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар). відбива́ти / відби́ти охо́ту. Перешкоджати вияву інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.). Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко). відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний).... смотреть

ВІДБИВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: відбиваючи1. ударами вiдокремлювати частину вiд цiлого2. ударами пошкодити що-небудь в органi... смотреть

ВІДБИВАТИ

несов. - відбивати, сов. - відбити 1) отбивать, отбить; отколачивать, отколотить; разг. отшибать, отшибить 2) (отражать встречным ударом нападение врага, наступление и т.п., отвергать в споре чьи-н. доводы, аргументы и т.п.) отбивать, отбить, отражать, отразить, книжн. парировать (несов. и сов.), отпарировать 3) (воспроизводить что-н., а также перен.) отражать, отразить; отображать, отобразить, запечатлевать, запечатлеть 4) (служить внешним проявлением чего-н.) выражать, выразить, отражать, отразить; отображать, отобразить 5) (оставлять отпечаток, след на чём-н.) отпечатывать, отпечатать 6) (отбрасывать в обратном направлении - свет, звук и т.п.) отражать, отразить 7) полигр. тискать, оттискивать, оттиснуть 8) (об огнестрельном оружии) отдавать, отдать... смотреть

ВІДБИВАТИ

【未】1) 使折断, 碰断, 撞掉; 打断, 打掉2) 打退, 击退, 反驳, 驳回; 击回, 挡回Відбивати м'яч 回球3) 反射(光, 声等), 反照, 反映Дзеркало відбиває всі предмети 镜子能映出所有的东西4) 印上, 印上痕迹◇ Відбивати ... смотреть

ВІДБИВАТИ

(щось від чогось відокремлювати ударами) лупати, надбивати, відколювати; (протидіяти чомусь) відкидати, відтісняти, (залишаючи слід) відтискати, відпечатувати, (позначати годину годинником) вибивати, (світло) відсвічувати, (зустрічним ударом, удар чогось) парирувати.... смотреть

ВІДБИВАТИ

[widbywaty]дієсл.odbijać

ВІДБИВАТИ

выражать (отражать, отображать), натискивать (оттиски), отбивать, отдавать (отражать звуки), отражать, техн.; физ. оттискивать (давя, оставлять отпечаток)... смотреть

ВІДБИВАТИ

Avspeile, gjenspeile, reflektere, speile; parere

ВІДБИВАТИ

Afspejle, genspejle, reflektere, spejle; parere

ВІДБИВАТИ

див. ламати

ВІДБИВАТИ

Avspegla, återspegla, reflektera; parera

ВІДБИВАТИ

Відбива́ти, -ва́ю, -ва́єш

ВІДБИВАТИ

відбива́ти дієслово недоконаного виду

ВІДБИВАТИ

(напад тощо) fend off, (напад) repel

ВІДБИВАТИ

მოგერიება; არეკვლა

ВІДБИВАТИ ПРУГ

техн. нахлёстывать

T: 188