Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»
БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА ... смотреть
РОЗБИША́КА, и, розм.1. ч. Те саме, що розбі́йник 1.– Ой, лишенько... бабусю .. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний... смотреть
-и, розм. 1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. 2) ч... смотреть
-и, розм. 1》 ч. Те саме, що розбійник 1).|| Уживається як лайливе слово.|| перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось.2... смотреть
імен. чол. роду, жив.разбойник
розм.ruffian, bully, rowdy, brawler, squabbler, pugnacious fellow
【阳】 【阴】 口 强盗, 女强盗
див. жорстокий; задерикуватий; непокірний; розбійник
Розбиша́ка, -ки, -ці; -ша́ки, -ша́к
Buse; bandit; plundrare, rövare
Bølle; banditt; plyndrer, røver
розбиша́ка іменник чоловічого роду, істота розм.
Bølle; bandit; plyndrer, røver
-и m 1. opryszek, rozbójnik 2. łobuz, zawadiaka
м. и ж. разг. разбойник, разбойница
ავაზაკი, ყაჩაღი