САМОХІТЬ

пр., добровільно, без примусу, з власної волі, охотою; (проти волі) мимоволі, підсвідомо.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

САМОЦВІТИ →← САМОХІТТЮ

Смотреть что такое САМОХІТЬ в других словарях:

САМОХІТЬ

МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.; НЕСАМОХ... смотреть

САМОХІТЬ

САМОХІ́ТЬ, присл.1. З власної волі, без примусу; добровільно.[Тірца:] Хто раб? Хто подоланий? Тільки той, хто самохіть несе ярмо неволі (Леся Українка)... смотреть

САМОХІТЬ

Самохіть нар. = Самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 101.... смотреть

САМОХІТЬ

присл. 1) З власної волі, без примусу; добровільно. 2) Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі.

САМОХІТЬ

нар.; = самохітно, = самохіттю 1) добровольно, по доброй воле 2) (непроизвольно) невольно; сам [сама, само, сами] собой

САМОХІТЬ

присл. 1》 З власної волі, без примусу; добровільно.2》 Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі.

САМОХІТЬ

прислівник

САМОХІТЬ

див. добровільно; мимоволі

САМОХІТЬ

самохі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця

САМОХІТЬ

Of one's own free will

САМОХІТЬ

ż własnej woli, dobrowolnie

T: 59