Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»
СТІЛЕ́ЦЬ, льця́, ч.1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини.Попід стінами стояли рядками дубові стільці з ви... смотреть
не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський). підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика. — От тепереньки протопоп підставить мені стільчика,— говорив отець Харитін, бідкаючись (І. Нечуй-Левицький). сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).... смотреть
-льця, ч. 1) Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець. || перен., розм. ... смотреть
-льця, ч. 1》 Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець.|| перен. , роз... смотреть
СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (... смотреть
Chair; (без спинки) stoolм'який стілець — padded chairвіденський стілець — cane chairопуститися на стілець — to sink (to subside) into a chairсидіти мі... смотреть
стіле́ць[с'т'ілец']-л'ц'а, ор. -л'цем, м. (на) -л'ц'і, р. мн. -л'ц'іў
[stiłec']ч.krzesło
імен. чол. родустул
1. Середня частина п'єдесталу, цоколя. 2. Те саме, що і стояк. 3. Род меблі із спинкою, призначений для сидіння людини.
Стіле́ць, -льця́, -льце́ві, на -льці́; стільці́, -ці́в
див. аналой
【阳】 椅子; 凳子
{стіле́ц} -лца́, ор. -лце́м, м. (на) -лці́, р. мн. -лці́ў.
-льця m krzesło, stołek м'який ~ wyściełane krzesło
стул; (без спинки) табурет, табуретка
стіле́ць іменник чоловічого роду
техн. стул (подставка), табурет
Stol
Stol
Стул
Stol
стілець, -льця
სკამი
стул
стул
стул наковальни