ТИЦЯТИ

тицькати, п. ф. тиць ; (гострим) штирхати; п! ТИКАТИ.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ТИЧКА →← ТИХЦЕМ

Смотреть что такое ТИЦЯТИ в других словарях:

ТИЦЯТИ

ТИ́ЦЯТИ, яю, яєш і рідше ТИ́ЦЬКАТИ, аю, аєш, недок., ТИ́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., розм.1. без прям. дод., чим, у що. Різко торкатися кого-, чого-небудь, ч... смотреть

ТИЦЯТИ

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало ... смотреть

ТИЦЯТИ

ти́кати (ти́цяти) (свого́) но́са в чужи́й горо́д. Втручатися куди не слід, в чужі справи. Тут дідка придавили томами з кресленнями і розрахунками, щоб не тикав свого носа в чужий город (З журналу); Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало). ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав (почав), Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він (вартовий), який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).... смотреть

ТИЦЯТИ

-яю, -яєш і рідше тицькати, -аю, -аєш, недок., тицьнути, -ну, -неш, док., розм. 1) неперех., чим, у що.Різко торкатися кого-, чого-небудь чимсь. 2) пе... смотреть

ТИЦЯТИ

-яю, -яєш і рідше тицькати, -аю, -аєш, недок. , тицьнути, -ну, -неш, док. , розм. 1》 неперех. , чим, у що.Різко торкатися кого-, чого-небудь чимсь.2》 ... смотреть

ТИЦЯТИ

несов. - тицяти, сов. - тицьнути; разг. тыкать, ткнуть, тыкнуть; совать, сунуть

ТИЦЯТИ

ти́цяти дієслово недоконаного виду розм.

ТИЦЯТИ

Ти́цяти, -цяю, -цяєш

T: 88