УБИРАТИ

ОДЯГАТИ, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. з. строїти; (чим) прикрашати; (чоботи) взувати; п! ЧЕПУРИТИ.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

УБИРАТИСЯ →← УБИРАЛЬНЯ

Смотреть что такое УБИРАТИ в других словарях:

УБИРАТИ

ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗ... смотреть

УБИРАТИ

УБИРА́ТИ¹ (ВБИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ), уберу,́ убере́ш, док., кого, що.1. Одягати кого-небудь (рідко щось) взагалі або певним чино... смотреть

УБИРАТИ

I (вбирати), -аю, -аєш, недок. , убрати (вбрати), уберу, убереш, док. , перех. 1》 Одягати кого-небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідн... смотреть

УБИРАТИ

Прибери й пенька та буде за Панька.І погана дівчина гарно убрана буде виглядати кращою.Убери, жінко, кожух, бо тя бити буду.Чоловік прирік, що виб'є жі... смотреть

УБИРАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: убираючизбирати врожайубиратьДеепричастная форма: убираядієсл. недокон. виду (що робити?)Дієпр... смотреть

УБИРАТИ

I док. убрати1) (прикрашати) to decorate, to adorn, to furnish, to trim2) (одягати) to dress, to clothe, to put onII(втягати в себе) див. вбирати II

УБИРАТИ

I несов. - убирати, вбирати, сов. - убрати, вбрати 1) одевать, одеть; разг. убирать, убрать; рядить разг.; нарядить; книжн.; церк. облачать, облачить; книжн. облекать, облечь 2) (придавать чему-н. красивый, нарядный вид) убирать, убрать; украшать, украсить; разг. разукрашивать, разукрасить II см. вбирати I... смотреть

УБИРАТИ

убира́ти 1 дієслово недоконаного виду одягати кого-небудь убира́ти 2 дієслово недоконаного виду збирати врожай розм. убира́ти 3 дієслово недоконаного виду втягати щось усередину, насичуватися чим-небудь... смотреть

УБИРАТИ

астр.; физ. абсорбировать, вбирать, всасывать (впитывать ещё), впитывать, поглощать (впитывать)

УБИРАТИ

【未】 见 вбирати

УБИРАТИ

див. їсти

УБИРАТИ

-аю, -аєш 1. uporządkowywać; ozdabiać 2. ubierać

УБИРАТИ

прибирати (кімнату), забирати (речі зі стола)

УБИРАТИ

Пратаць

УБИРАТИ

в. убрати

УБИРАТИ

пратаць

УБИРАТИ

пратаць

T: 179