УКОРОЧУВАТИ

коротити; (вік) скорочувати; (язика) при-, втинати, примушувати мовчати кого; (крок) СПОВІЛЬНЮВАТИ.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

Смотреть что такое УКОРОЧУВАТИ в других словарях:

УКОРОЧУВАТИ

УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), ую, уєш і заст. УКОРОЧА́ТИ (ВКОРОЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКОРОТИ́ТИ (ВКОРОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., що.1. Робити що-не... смотреть

УКОРОЧУВАТИ

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ)... смотреть

укороти́ти / укоро́чувати язика́ (язи́к). 1. кому. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити. Сама аж киплю. Рада б і на досвітки її послати, щоб укоротити цокотухам язика (Ганна Барвінок). 2. чий, чийого. Помовчати, не говорити зайвого. — Раджу панові вкоротити свій язик! — Я, здається, тут начальник? — спалахнув Заславський (Я. Качура). укоро́чувати / укороти́ти ві́ку (вік, життя́, заст. живота́) кому, чийого і без додатка. Призводити кого-небудь до передчасної смерті. — Помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку (М. Коцюбинський); — Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав (Роман), як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах); — Його (Анхиза) сивуха запалила і живота укоротила (І. Котляревський).... смотреть

УКОРОЧУВАТИ

(вкорочувати), -ую, -уєш і заст. укорочати (вкорочати), -аю, -аєш, недок., укоротити (вкоротити), -очу, -отиш, док., перех. 1) Робити що-небудь коротш... смотреть

УКОРОЧУВАТИ

(вкорочувати), -ую, -уєш і заст. укорочати (вкорочати), -аю, -аєш, недок. , укоротити (вкоротити), -очу, -отиш, док. , перех. 1》 Робити що-небудь кор... смотреть

УКОРОЧУВАТИ

несов. - укорочувати, вкорочувати, сов. - укоротити, вкоротити укорачивать, укоротить; разг. окорачивать, окоротить (делать слишком коротким); сокращать, сократить (о времени); убавлять, убавить... смотреть