ЮРИСДИКЦІЯ

право чинити суд, г. судовласть, (даної установи) прероґативи

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ЮРИСПРУДЕНТ →← ЮРИДИЧНИЙ

Смотреть что такое ЮРИСДИКЦІЯ в других словарях:

ЮРИСДИКЦІЯ

ім competence; judicature; judicial cognizance; jurisdiction • передавати під (чиюсь) юрисдикцію to transfer to the jurisdiction (of) • підпадати під юрисдикцію to come (fall) within (under) the jurisdiction (of) • розглядати справу (в суді) в порядку сумарної юрисдикції to hear (try) a case summarily • визнання обов'язкової юрисдикції Міжнародного Суду acceptance of the compulsory jurisdiction of the International Court of Justice • відсутність юрисдикції lack of jurisdiction • обмеження юрисдикції jurisdictional restriction; restriction of jurisdiction • порушення юрисдикції jurisdictional irregularity (violation) • право юрисдикції adjudicatory authority (power); right of jurisdiction • такий, що не належить до юрисдикції (суду) extrajudicial • територія, що перебуває під юрисдикцією territory under the jurisdiction (of) • у межах юрисдикції within the jurisdiction (of) • який підпадає під юрисдикцію judicable; jurisdictional; subject to jurisdiction (of) • ~ органів обвинувачення prosecutive (prosecutorial) jurisdiction • ~ судів jurisdiction of the courts • ~ суду загального права common law jurisdiction • ~ суду першої інстанції original jurisdiction • ~ суду права справедливості equity jurisdiction • адміністративна ~ administrative jurisdiction • апеляційна ~ appellate jurisdiction • виконавча ~ enforcement jurisdiction • виняткова ~ exclusive jurisdiction • державна ~ state jurisdiction • додаткова ~ ancillary (auxiliary, incidental, supplementary) jurisdiction • екстериторіальна ~ foreign jurisdiction • загальна ~ general jurisdiction • законодавча ~ legislative (prescriptive) jurisdiction • заперечена ~ challenged (questioned) jurisdiction • іноземна ~ foreign jurisdiction • існуюча ~ actual jurisdiction • конституційна ~ constitutional jurisdiction • консульська ~ consular jurisdiction • консультативна ~ (суду) advisory (consultative) jurisdiction (of the court) • кримінальна ~ criminal (penal) jurisdiction • наглядова ~ supervisory jurisdiction • належна ~ competent (due, proper) jurisdiction • неналежна ~ incompetent (undue, unproper) jurisdiction • обмежувальна ~ limited (restrictive) jurisdiction • обов'язкова ~ compulsory (obligatory) jurisdiction • охоронна ~ protective jurisdiction • спеціальна ~ special (specialized) jurisdiction • спірна ~ contestable jurisdiction • судова ~ court (judicial, trial) jurisdiction • сумарна ~ summary jurisdiction • територіальна ~ territorial jurisdiction • факультативна ~ optional; jurisdiction • цивільна ~ civil jurisdiction... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

ЮРИСДИ́КЦІЯ, ї, ж.1. Право чинити суд, розглядати і розв'язувати правові питання.Цим колоністам надавали самоуправу у формі т. зв. німецького або Магде... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисдикці|я ім. jurisdiction; competence; judicature; realm of authority; domain;\~я суду загального права common law jurisdiction; \~я суду першої інстанції original jurisdiction; \~я суду права справедливості equity jurisdiction; адміністративна \~я administrative jurisdiction; апеляційна \~я appellate jurisdiction виключна \~я exclusive jurisdiction виняткова \~я exclusive jurisdiction; державна \~я state jurisdiction; загальна \~я general jurisdiction; законодавча \~я legislative jurisdiction; іноземна \~я foreign jurisdiction; наглядова \~я supervisory jurisdiction; охоронна \~я protective jurisdiction; первинна \~я original jurisdiction; перебувати в \~ї be in charge / under the authority; предметна \~я (підсудність) subject matter jurisdiction; судова \~я court jurisdiction; територіальна \~я territorial jurisdiction; цивільна \~я civil jurisdiction;... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

-ї, ж. 1) Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання. || Повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання. •• Ад... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

-ї, ж. 1》 Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання.|| Повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання.Адмін... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

Юрисди́кція:— повноваження давати правову оцінку фактам [34]— тут: право чинити суд [XIX] Інвентар з р. 1800 не подає нам вправді розміру грунту, яким ... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

Jurisdictionпідлягати юрисдикції — to come (to fall) within the jurisdiction (of)передати під юрисдикцію — to transfer to the jurisdiction (of)

ЮРИСДИКЦІЯ

(англ. jurisdiction)   повноваження судових, адміністративних та інших органів вирішувати певні категорії кримінальних, цивільних, трудових, адміністративних справ, закріплених у законодавстві.... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

(кого/чого) імен. жін. родуюр.юрисдикция

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисди́кція[йуриесдикц'ійа]-йі, ор. -йеійу

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисдикція; ж. (лат., від право і проголошую) 1. Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання, прерогативи. 2. Сфера, на яку поширюється таке право.... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

[jurysdykcja]ж.jurysdykcja

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисди́кція [лат. jurisdictio, від jus (juris) – право і dico – проголошую] повноваження давати правову оцінку фактам, розв’язувати правові питання.... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ

рос. юрисдикция повноваження певної особи, установи давати правову оцінку фактам, діям, розв'язувати правові питання.

ЮРИСДИКЦІЯ

-ї, ор. -єю. Правова сфера, на яку поширюється повноваження кого-небудь.

ЮРИСДИКЦІЯ

ambit, conusance, competence, judicature, judicial field, jurisdiction of court, jurisdiction, official knowledge

ЮРИСДИКЦІЯ

Обсяг компетенції судового або адміністративного органу.

ЮРИСДИКЦІЯ

-ї, ор. -єю. Правова сфера, на яку поширюється повноваження кого-небудь.

ЮРИСДИКЦІЯ

Судовлада, судочинство, судопідлеглість, правотлум

ЮРИСДИКЦІЯ

обсяг компетенції судового або адміністративного органу.

ЮРИСДИКЦІЯ

Jurisdiksjon, rettsområde

ЮРИСДИКЦІЯ

Юрисди́кція, -ції, -цією

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисди́кція іменник жіночого роду

ЮРИСДИКЦІЯ

{йуриесди́кційа} -йі, ор. -йеійу.

ЮРИСДИКЦІЯ

-ії ż jurysdykcja

ЮРИСДИКЦІЯ

იურისდიქცია

ЮРИСДИКЦІЯ

юрисдикция

ЮРИСДИКЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНА

(англ. аdministrative jurisdiction)   1. коло справ, які підлягають веденню адміністративних установ, на відміну від справ, що входять у компетенцію органів державної влади, суду та прокуратури. 2. вирішення суперечок із права в галузі державного управління.... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНА

рос. юрисдикция административная встановлена законодавче діяльність органів державного управління і окремих посадових осіб (наділених відповідними повноваженнями) щодо розв'язання індивідуальних адміністративних справ і застосування відповідних юридичних санкцій до правопорушників в адміністративному порядку (без участі судових органів).... смотреть

ЮРИСДИКЦІЯ ОРГАНІВ ОБВИНУВАЧЕННЯ

prosecutive jurisdiction, prosecutorial jurisdiction

ЮРИСДИКЦІЯ СЛІДЧОЇ КОМІСІЇ

court of enquiry jurisdiction, court of inquiry jurisdiction

ЮРИСДИКЦІЯ СУДУ

competence of court, court competence, courts jurisdiction

ЮРИСДИКЦІЯ ШТАТУ

(США) jurisdiction of state

T: 48