ВСЛІД

пр., слідом, назирці, назирцем, назирком, слідами, д. втропі; (кричати) у спину.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ВСЛАВЛЮВАТИ →← ВСКОКИ

Смотреть что такое ВСЛІД в других словарях:

ВСЛІД

ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідк... смотреть

ВСЛІД

ВСЛІД (УСЛІ́Д), присл.1. Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь.Якщо пригальмуєш зненацька – одразу налетять, зіб'ють ті, що йдуть услід... (О. Гонч... смотреть

ВСЛІД

ВСЛІД (УСЛІД) – В (У) СЛІДВслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпосередньо за кимсь, чимсь; у знач. прийм. – у напрямі в... смотреть

ВСЛІД

(услід), присл. 1) звичайно в сполуч. з прийм. за.Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь. || Потім, незабаром після чого-небудь. 2) у знач. прийм.,... смотреть

ВСЛІД

After, following, immediately behind, immediately afterвислати багаж вслід — to send luggage onіти вслід за кимсь — to follow smb.крикнути комусь вслід... смотреть

ВСЛІД

(услід), присл. 1》 звичайно в сполуч. з прийм. за.Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь.|| Потім, незабаром після чого-небудь.2》 у знач. прийм... смотреть

ВСЛІД

[wsiid]присл.w ślad

ВСЛІД

прислівниквслед

ВСЛІД

Вслід за ким, присл.

ВСЛІД

див. услід

ВСЛІД

вслід прислівник незмінювана словникова одиниця

ВСЛІД

(за ким-небудь) слідом, назирці.

ВСЛІД

Слідом за

ВСЛІД

услід w ślad, śladem

ВСЛІД ЗА ЛЬВОВОМ

Слідом за Львовом

ВСЛІД ЗА ЛЬВОВОМ

Слідом за Львовом

ВСЛІД ЗА НЕЮ

правильніше: слідом за нею

ВСЛІД (УСЛІ́Д)

ВСЛІД (УСЛІ́Д), присл. 1. звичайно в сполуч. з прийм. за. Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь. За Кармелем услід прийшла його дружина з дитинкою (Вовчок, І, 1955, 362); Дід Дунай широко махнув рукою на панські ліси і ниви і вслід за рукою повів сивими задуманими очима (Стельмах, Хліб… 1959, 25); // Потім, незабаром після чого-небудь. — Бігай-но, та швидко, по Тетяну.. Услід за цими словами почулася лопотнява босих ніг (Коцюб., І, 1955, 309). 2. у знач. прийм., з дав. в. У напрямі віддаляння кого-, чого-небудь. Панна хорунжівна їй [Явдосі] услід кричить: — І хустку, і весільну шишку тобі дам… (Кв.-Осн., II, 1956, 206); З тугою, острахом і надією в очах дивилася вона [дівчина] вслід відступаючій частині… (Коз., Сальвія, 1956, 87). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 767.... смотреть

T: 172