ДАНИНА

дань, податок; (на війні) контрибуція, (по війні) репарація; (моя) пай, частка, вклад, лепта; (пам'яті) честь, шана; (моді) поступка.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

ДАР →← ДАНИЙ

Смотреть что такое ДАНИНА в других словарях:

ДАНИНА

ДАНИ́НА (найдавніша форма оподаткування населення), ДАНЬ, ЯСА́ заст.; ОРДИ́НЩИНА (податок, який збирала орда на завойованих нею землях); ЯСА́К (податок... смотреть

ДАНИНА

віддава́ти / відда́ти дани́ну (дань). 1. кому, чому. Належно оцінювати, визнавати значення, важливість і т. ін. кого-, чого-небудь. Доволі! Доволі! Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну далину (Л. Первомайський); Шахай похвалив прекрасного коня, що вартий більш за іншого чоловіка, а Остюк, віддаючи дань красі й бігові четвероногого друга, хотів щиро вилаятись із цього, але вчасно прикусив язика (Ю. Яновський); — Тільки ж ми по-справжньому віддаймо данину старанням мого старого. Не може людина повітрям жити (Іван Ле); // чого. Відповідно цінуючи, шануючи кого-, що-небудь, виявляти своє ставлення. Щиру данину поваги віддавали Івану Петровичу Котляревському декабристи і Герцен (З журналу); Десятки разів бував (Синявін) в Узгені й не міг відмовити собі віддати данину поваги цьому свідкові древніх віків (мінаретові) (Іван Ле). 2. чому. Приділяти належну увагу чо спла́чувати / сплати́ти дань (дани́ну) кому, чому. Високо, належним чином оцінювати кого-, що-небудь. — Не картайте себе,— сказала Ірен.— Це просто данина молодості, яку ми всі так чи так сплачуємо (В. Підмогильний); Ну, от і добре. Музі дань сплатив я (М. Рильський);... смотреть

ДАНИНА

1. обов'язковий податок натурою або грішми на користь правителя, держави, Церкви (десятина) або ін. суспільного об'єднання; 2. (дань), безпосередній по... смотреть

ДАНИНА

-и, ж. 1) Найдавніша форма оподаткування населення, яка існувала у вигляді прямого державного податку, воєнної контрибуції або феодальної ренти. 2) пе... смотреть

ДАНИНА

1. обов'язковий податок натурою або грішми на користь правителя, держави, Церкви (десятина) або ін. суспільного об'єднання; 2. (дань), безпосередній податок населення (піддані, звідси підданство) державі у Київській Русі; одиниця оподаткування - дим (дім, рало, хліборобська родина); д. сплачували грошима або натурою (хліб, мед, хутра, худоба; збір д. відбувався шляхом полюддя (об'їзд князем з дружиною приналежних земель); після повстання древлян д. упорядкована у формі уроків (фіксованого розміру) та погостів (визначених місць збору); різні форми д. існували також у пізніші часи.... смотреть

ДАНИНА

-и, ж. 1》 Найдавніша форма оподаткування населення, яка існувала у вигляді прямого державного податку, воєнної контрибуції або феодальної ренти.2》 пе... смотреть

ДАНИНА

корень - ДАН; суффикс - ИН; окончание - А; Основа слова: ДАНИНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ДАН; ∧ - ИН; ⏰ - А; Слово Данина с... смотреть

ДАНИНА

[danyna]ж.haracz

ДАНИНА

дани́на[данина]-ние, д. і м. -н'і

ДАНИНА

【阴】1) 史 贡赋, 贡品2) 尊敬, 敬意

ДАНИНА

Tribute; contribution, impostстягувати данину — to lay under tribute

ДАНИНА

рос. дань примусове вилучення натуральних чи грошових засобів від переможеного народу, а також прямі податки, побори з населення.

ДАНИНА

імен. жін. родудань

ДАНИНА

див. податок

ДАНИНА

Дани́на, -ни, -ні

ДАНИНА

дани́на іменник жіночого роду

ДАНИНА

{дани́на} -ние, д. і м. -ні.

ДАНИНА

данина

ДАНИНА

homage, tribute

ДАНИНА

= дань дань

ДАНИНА

-и ż danina

ДАНИНА

ხარკი

T: 182