РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який при... смотреть
(кому/чому) ад'єктивмед.від слова: зрадiти- (у знач. прикм. ) який зрадiв, вiдчув радiстьобрадовавшийся¤ зрадiлий подарунку -- обрадовавшийся подарку ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зрадіти. 2) у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.
[zradilyj]прикм.ucieszony
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зрадіти.2》 у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.
обрадовавшийся; (чем) обрадованный; ликующий
зраді́лий дієприкметник