ЛУПА́К, а́, ч., діал.Сланець.– Це другий виробіток [шахти] .. Як видобули вже лівий клин – він уперся у лупак або граніт (Олесь Досвітній).
-а, ч., діал. Сланець.
Лупа́к:— м'який камінь, сланець [VI]— (лупакова скеля): м'яка порода каменю [16]
Дать лупака кому. Морд., Ряз. Избить, поколотить кого-л. СРГМ 1982, 134; Мокиенко 1990, 46; ДС, 283.
лупа́к іменник чоловічого роду сланець діал.
-а, ч. , діал. Сланець.