БАЛАКУН

балака, говорун, лепетун, ок. говорило, ур. красномовець, нг. БАЗІКА.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

БАЛАКУЧИЙ →← БАЛАКАТИ

Смотреть что такое БАЛАКУН в других словарях:

БАЛАКУН

БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТО... смотреть

БАЛАКУН

БАЛАКУ́Н, а́, ч., розм.Балакуча людина; базіка.В лікареві, що схилився до хворого, нічого не зосталося від того балакуна, який п'ять хвилин тому торочи... смотреть

БАЛАКУН

-а, ч., розм. Балакуча людина; базіка. || зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.

БАЛАКУН

імен. чол. роду, жив.розм.говорун

БАЛАКУН

(той, хто любить поговорити) говорун, жарт, баляндрасник, заст. перебендя, зневажл.: патякало, базіка, поблажл. (швидко і зі своєрідною інтонацією) торохтій, цокотун, тарахкало, щебетун.... смотреть

БАЛАКУН

-а, ч. , розм. Балакуча людина; базіка.|| зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.

БАЛАКУН

[bałakun]ч.gaduła

БАЛАКУН

говорун; болтун, болтушка; пустомеля, пустослов, пустозвон; (любитель красивых фраз) краснобай

БАЛАКУН

див. балакучий

БАЛАКУН

див. базіка

БАЛАКУН

балаку́н іменник чоловічого роду, істота розм.

БАЛАКУН

Snakkehoved, sludrechatol

БАЛАКУН

Pratmakare, pratsjuk

БАЛАКУН

Løsmunnet, pratesyk

БАЛАКУН

-а m gaduła

БАЛАКУН

балакун, -а

БАЛАКУН

ყბედი

T: 136