НАКАЗО́ВИЙ, а, е.Який містить у собі наказ; стос. до наказу.– Леонід! Щоб це було востаннє, – в голосі дівчини прохопились наказові нотки. – Навіщо фор... смотреть
НАКАЗОВИЙ – НАКАЗНИЙНаказовий. Який стосується наказу: наказова команда, наказовий тон, наказовий спосіб (у граматиці).Наказний, іст. Який містить у со... смотреть
НАКАЗО́ВИЙ (про голос, тон, команду тощо — який містить у собі наказ); ІМПЕРАТИ́ВНИЙ книжн. (який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, ... смотреть
-а, -е. Який містить наказ; стос. до наказу. •• Наказовий спосіб лінгв. — форма дієслова, яка виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін. ... смотреть
ад'єктивякий мiстить у собi наказприказныйад'єктив(грам.) який виражає наказповелительный
【形】 命令的; 遵守命令的◇ Наказовий спосіб 语 命令式
[nakazowyj]прикм.nakazowy
-а, -е.Який містить наказ; стос. до наказу.Наказовий спосіб лінгв. — форма дієслова, яка виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін.
1) воен. приказный 2) грам. повелительный наказовий спосіб — повелительное наклонение
Валадарныуладарныуладны
Наказо́вий, -ва, -ве
Befalende, bydende
Befalende, bydende
валадарныуладарныуладны
Befallande
валадарны уладарны уладны
~ спосіб tryb rozkazujący
наказо́вий прикметник
mandative
грам.imperative mood
Наказовий спосіб Часто забувають, що українська мова має в наказовому способі не тільки форми 2-ї особи однини й множини, як російська, — читай і читайте, роби і робіть, а ще й форму 1-ї особи множини — читаймо, робімо. Російська мова, не маючи цієї форми, користується описовою конструкцією типу давайте читать або формою доконаного виду майбутнього часу дієслова — прочтем. Українська класика й народне мовлення знають наказовий спосіб 1-ї особи множини, що надає фразі динамічності, заклику. Досить згадати хоч би народні пісні, де раз у раз натрапляємо на цю форму: «Заспіваймо пісню веселеньку»; «Пиймо за щастя, пиймо за долю, пиймо за те, що миліше» і т. ін. Незважаючи на це, один плакат закликає: «Завершимо будівництво вчасно!», — замість завершімо; читаємо й у творах сучасних письменників: «Давайте підемо зараз до неї», — замість ходімо; «Давайте спечемо, мамо, пироги», — замість спечімо. Часто до дієслова в наказовому способі 1-ї особи множини помилково додають закінчення -те, наприклад: ходімте. Якщо російською мовою, де нема форми наказового способу 1-ї особи множини, таке закінчення — потрібне (пор. идемте), щоб надати фразі тону заклику чи прохання, то українською мовою в цьому нема ніякої потреби: ходімо, спечімо, виконаймо, заспіваймо. 1-ї та 3-ї особи однини й 3-ї особи множини наказового способу нема ні в українській, ні в російській мовах, через те, щоб надати реченню тону наказу, прохання чи побажання, користуються описовою формою, додаючи до дієслова теперішнього часу частки хай або нехай: «Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу!» (Т. Шевченко); «Хай чабан, — усі гукнули, — за отамана буде!» (П. Тичина); «Хай вони виздихають йому до ночі» (М. Коцюбинський). Слід зазначити, що частка хай інколи поєднується й з 2-ю особою однини дієслова, коли акцентується на побажанні, а не йдеться про наказ: «Хай колись навчишся» (Панас Мирний); «Хай же ти, молодший, будеш брехати...» (Панас Мирний); «Хай ти скиснеш!» (із живих уст). Замість описової форми для 3-ї особи однини наказового способу з частками хай, нехай, можна вживати форми наказового способу 2-ї особи однини, що надає реченню дійовішого характеру: «Про мене хоч вовк траву їж» (приповідка), замість — «хай вовк траву їсть»; «Яка штучка! І не думай ніхто її зачепити» (з живих уст), замість — «хай ніхто не думає».... смотреть
§ 81. Дієслово - Наказовий спосіб↑ "Правопис закінчень відмінюваних слів" \ Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини -и = Ø (нульове закінчення) 1 ос. множини -ім (о), -мо 2 ос. » -іть, -те \ 1. Закінчення -и, -ім (о), -іть звичайно бувають: а) під наголосом: бери, берім(о), беріть; живи, живім(о), живіть; іди, ідім(о), ідіть; печи, печім(о), печіть; припусти, припустім(о), припустіть; б) у дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть; в) у дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни, кивнім(о), кивніть; крикни, крикнім(о), крикніть; моргни, моргнім(о), моргніть; стукни, стукнім(о), стукніть; г) у дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкресли, підкреслім(о), підкресліть; провітри, провітрім(о), провітріть. \ 2. В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній: а) після голосних: грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте; б) після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; page115 ознайом, ознайомте; ріж, ріжмо, ріжте; поклич, покличмо, покличте; руш, рушмо, руште; морщ, морщте; повір, повірмо, повірте; в) після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, причому ці приголосні пом’якшуються: сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; злазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте. Усі ці форми наказового способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення -мо, у другій особі — -те. Примітка 1. Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; для дієслів доповісти, розповісти звичайно вживаються форми: доповідай (від доповідати), розповідай (від розповідати). Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу). Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі відповідно переходять у ж, ш: казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати — пиши, пишім(о), пишіть; брехати — (не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу. Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу у (ю): вимірюй, просмолюй, розказуй. \... смотреть