ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КР... смотреть
НУРТ, у, ч.1. Те саме, що вир.Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спром... смотреть
НУРТ, у, ч. 1. Те саме, що вир. Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спроможеться більшої витримать бурі… (Зеров, Вибр., 1966, 248); Вночі.. побігла жінка топитися до Бугу. З води її витягнув за коси Кирило Іванишин, який саме поставив біля нурту перемет (Стельмах, II, 1962, 362); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (Кучер, Прощай.., 1957, 257). 2. у знач. присл. нурта́ми. Крутячись, вируючи. Затрясся луг, хитнулися діброви, Пішла нуртами стріль-вода ріки (Бажан, Роки, 1957, 230). 3. перен. Велика кількість людей; натовп. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт Уступи домів біловежних Підносились плавно в зеніт (Ба-жан, Роки, 1957, 261). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 456.... смотреть
-у, ч. 1) Те саме, що вир. 2) у знач. присл. нуртами. Крутячись, вируючи. 3) перен. Велика кількість людей; натовп.
імен. чол. родувід слова: нуртаімен. жін. роду
-у, ч. 1》 Те саме, що вир.2》 у знач. присл. нуртами. Крутячись, вируючи.3》 перен. Велика кількість людей; натовп.
[nurt]ч.nurt
Нурт, -ту, -тові, в -ті; ну́рти, -тів
див. вир
нурт іменник чоловічого роду
нурт, -у