БАЛАКУЧИЙ

говіркий, балакливий, лепетливий, гомінливий, кн. велемовний, (- жінку) щебетливий, неґ. язикатий, слизькоязикий.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Караванського»

БАЛАМУТ →← БАЛАКУН

Смотреть что такое БАЛАКУЧИЙ в других словарях:

БАЛАКУЧИЙ

Iбагатомовний, багатослівний, базіка, базікало, байкий, байчар (діал.), балаболка, балабон, балабонистий, балагула, балагур, балакайло, балакало, балак... смотреть

БАЛАКУЧИЙ

БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідш... смотреть

БАЛАКУЧИЙ

БАЛАКУ́ЧИЙ, а, е.Який любить багато балакати, який багато говорить.Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний);Бжесь... смотреть

БАЛАКУЧИЙ

прикм., має ступ. порівн.розм.говорливый

БАЛАКУЧИЙ

[bałakuczyj]прикм.gadatliwy

БАЛАКУЧИЙ

(який любить поговорити взагалі) говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, (з негативним відтінком) язикатий, (про жінок, дітей) щебетливий, цокотливий.... смотреть

БАЛАКУЧИЙ

-а, -е. Який любить багато балакати, який багато говорить.

БАЛАКУЧИЙ

Chatty, talkative, gossipy, garrulous; амер. gabby

БАЛАКУЧИЙ

= балакливий словоохотливый, говорливый, разговорчивый; болтливый

БАЛАКУЧИЙ

【形】 话多的, 爱说话的

БАЛАКУЧИЙ

-а, -е.Який любить багато балакати, який багато говорить.

БАЛАКУЧИЙ

Балаку́чий, -ча, -че; -ку́чі, -чих

БАЛАКУЧИЙ

балаку́чий прикметник

БАЛАКУЧИЙ

zob. балакливий

T: 188